Віра у себе з точки зору сучасної психології
Різні люди оцінюють себе по-різному. Одні -
позитивно, другі - негативно. Чим позитивніше уявлення людини про
себе, тим краще в неї життя й упевненіше вона почувається. І
навпаки. Перша категорія людей - це, як правило, щасливі везунчики,
друга - невдахи. Як це не прикро, але більшість із нас належить до
невдах, які незадоволені собою та життям. Тому для багатьох досить
характерною є така поведінка:
• боїмося робити помилки в житті й у зв'язку з цим
не живемо, а існуємо;
• вважаємо, що неприємні почуття - це результат дії
"зовнішніх сил", а не власного мислення;
• перебільшуємо зовнішні обставини і "применшуємо"
свої можливості, здібності;
• досить часто "користуємося" негативними емоціями
і... часто хворіємо;
• часто сприймаємо негативну інформацію для
припинення наших дій, замість тільки їх корекції;
• часто "робимо з мухи слона" і жахаємося його;
• не слідкуємо за своїми думками, забуваємо, що всі
вони впливають на наше здоров'я, настрій, зрештою створюють нас;
• не слідкуємо за своїми словами, а вони посилюють
вплив думок. І якщо останні несуть "негативну енергію", то руйнують
нас і оточуючих людей;
• часто скаржимося на свої негаразди і "програмуємо"
себе й оточуючих на хвороби, поганий настрій, поразки;
• часто дозволяємо собі вступати в негативні
розмови;
• рідко займаємося самохвальством, говорячи собі:
"Який я молодець!";
• рідко усміхаємося, забуваючи про позитивний вплив
усмішки для себе і оточуючих;
• плануючи справу, часто зосереджуємося на поразці,
забуваючи, що жодна важлива справа не виконувалася людьми без віри в
успіх;
• багато часу приділяємо думкам про минуле та
майбутнє, а не живемо "сьогоднішнім днем";
• часто дозволяємо собі турбуватися про дрібниці,
якими слід нехтувати;
• жахи нашої уяви з'їдають нас, але ж 90 відсотків
їх є хибними;
• часто протестуємо проти неминучого і... доводимо
себе до нервового зриву замість того, щоб примиритися з тим, що вже
сталося;
• страждаємо часто не стільки від того, що
відбувається, скільки від того, як оцінюємо те, що відбувається;
• часто прагнемо звести рахунки з ворогами,
забуваючи, що цим завдаємо більше шкоди собі, ніж їм;
• зосереджуємося на негативному боці життя,
забуваючи, що "вміння бачити позитивний бік нашого життя коштує
понад 1000 франків на рік";
• зосереджуємося на негативному замість того, щоб
спробувати перетворити "мінуси" на "плюси";
• часто забуваємо, що майже всі хвороби - від
нервів, негативних емоцій, які виникають унаслідок наших думок;
• часто звинувачуємо близьких, навколишній світ у
своїх поразках, забуваючи, що майже на 100 відсотків вони -
результат наших власних думок, які звичайно можна змінити;
• часто очікуємо якихось виняткових сприятливих
випадків замість того, щоб користуватися тими, що є.
Ці випадки часто виявляються дуже сприятливими, якщо
ми розумно діємо.
Мабуть, прочитавши цю
"характеристику" невдахи, песиміста, людини з негативним мисленням,
дехто пізнав себе... і, мабуть, йому захотілося змінити і себе, своє
життя (може, вже не вперше). Тому, звичайно ж, нас цікавить, як
можна сформувати позитивне уявлення про себе. Максуелл Мольц
рекомендує для цього використовувати позитивне мислення. Суть його
полягає в тому, щоб, з одного боку, змінювати позитивний образ
власного "Я" під впливом вдалих вчинків, а з другого боку, не дати
йому зруйнуватися в разі невдачі.
Позитивне мислення
Позитивне мислення... Вислів знайомий кожному. І
бажаний, особливо бажаний в мінорні дні, моменти про які нікому не
хочеться розказувати, дні печалі і незгод, які бувають в кожного,
абсолютно в кожного.
Позитивне мислення – це не чарівна паличка, не
диво-кнопка, після натиснення якої життя одразу стане безхмарним та
прекрасним. Ні, це всього лише розумний спосіб реагування,
сприйняття життєвих труднощів.
Навіть після катастрофічного провалу ніколи не
кажіть собі: "Провал відбувся тому, що я дурень". Швидше подумайте,
що невдача - наслідок якихось прорахунків. І що наступного разу
треба обов'язково їх передбачить
Людина з позитивним мисленням об'єктивно оцінює себе
і свої можливості, і якщо помічає в собі відсутність якихось
талантів, то не дуже засмучується, а просто переключається на ті
сфери діяльності, в яких здібності її можуть розкритися краще. Це
оптиміст, який завжди досягає поставленої мети. Він щиро вірить в
успіх, і в цьому вся справа настроєна на перемогу підсвідомість лише
виконує закладену в неї програму. Такі люди, як правило, щасливі:
вони легко переживають невдачі, всією душею радіють успіхам і
надійно захищені від захворювань.
За своєю суттю
позитивне мислення
- це віра в успіх.
Зрозуміло, від вас не вимагається бути життєрадісним постійно, до
того ж це неможливо. Потрібно просто зробити так, щоб упевненість у
собі стала звичкою.
Не чекайте швидких успіхів. Але вірте в кінцевий
успіх: позитивне мислення - прямий шлях у нове, щасливе і здорове
життя.
Великий римлянин, класик античної медицини К. Гален
ще в другому столітті нашої ери стверджував, що в боротьбі за
здоров'я на першому місці - вміння володіти своїми пристрастями.
Багато людей вважають позитивне мислення
нереалістичним, бо таким чином позитивіст нібито просто хоче
уникнути проблем, трагедій і безнадійності. Проте справа зовсім не в
тому. Позитивне мислення характеризує ставлення до своїх проблем і
проблем людства, а також сприяє їх вирішенню з допомогою
конструктивних дій.
ПОЗИТИВНА СИЛА ВСЕРЕДИНІ ВАС!
Вплив емоцій на ефективність навчального процесу
Які б умови не визначали життя та діяльність людини -
внутрішньо, психологічно, дійовими вони стають лише тоді, коли їм
вдається проникнути у сферу її емоційних відносин і закріпитися в
ній. Емоції справляють вплив на усі сфери людського життя, в тому
числі і на навчання. Існують переконливі дані, які свідчать про те,
що емоції є найважливішим фактором регуляції процесів пізнання.
Емоційна забарвленість - одна з умов, що визначає довільну увагу та
здатність запам'ятовувати.
Негативне ставлення до навчання пов'язане з негативними емоціями
страху, образи, незадоволеності собою та викладачем. Позитивне
ставлення до навчання пов'язане з позитивними емоціями подиву,
переживання незвичайності, впевненості у своїх силах, гордості за
себе. Емоційно забарвлені знання запам'ятовуються швидше і міцніше,
ніж знання, що позбавлені індивідуальності і залишають людину
байдужою.
«Вчитися треба весело. Мистецтво навчання - це мистецтво
пробуджувати в юних душах допитливість, а потім задовольняти її. А
здорова жива допитливість буває лише при хорошому настрої... Щоб
перетравити знання, треба ковтати його з апетитом» - пише А.Франс.
Який же механізм дії емоцій на мислення та пам'ять людини?
Згідно
із вченням І. Павлова, центральна нервова система перебуває в
нормально загальмованому режимі, тобто усі центри та механізми
інтелекту перебувають у не збудженому стані. Таке гальмування
забезпечується системою управління гальмуванням.
Збудження або гальмування відповідних центрів здійснюється при
отриманні з навколишнього середовища позитивних або негативних
збудників, що через центри емоцій діють на систему управління
гальмуванням і через неї подають команди на розгальмування або
гальмування потрібних центрів та механізмів (мислення, пам'яті
тощо).
Отже,
в процесі організації дій слухачів з навчальною інформацією
необхідна неперервна емоційна дія, оскільки саме вона створює умови
інтенсивної пізнавальної діяльності. З цього приводу Л. С.
Виготський зазначив: «Думка - не остання інстанція. Сама думка
народжується не з іншої думки, а з мотивуючої сфери нашого пізнання,
яка охоплює наші потяги і потреби, наші спонукання й інтереси,
емоції. За думкою стоїть ефективна і вольова тенденція.»
|
